Улов

[drakona]

Выудила на сайте Беленького:
Будучи в райцентре Киевской области, зашел в библиотеку. Надо, разумеется, заполнить формуляр.
Национальность? – спрашивает юная библиотекарша.
- Еврей.
Она покраснела:
- Что, так и писать?
На самом деле краснеющие при виде процесса заполнения словом "еврейка" соответствующей графы формуляра библиотекарши были не только в райцентрах, но и в самом стольном граде Киеве :-)

Comments

[yulkar]

Да что там в Киеве!
Я в Москве паспорт получала и при заполнении анкеты графу пропустила. Тетечка меня спросила, я сказала: да напишите сами "еврейка". Тетечка бледнела, краснела, спрашивала, мол, что, прямо так и писать, но все-таки с дрожью в руках совладать не смогла и попросила меня написать.

[wlodek.livejournal.com]

Підтверджую, абсолютно реальна ситуація.

Кілька років тому я на роботі пожартував з одного колеги – праведного комуніста.
“Ви, І.В., поганий єврей: ви комуніст і не знаєте єврейських традицій”.
Це був саме жарт, бо до твердолобих комуністичних поглядів І.В. у нас давно усі ставилися з іронією, і сам І.В. знав, що до нього всі ставляться з іронією.

Потім до мене підійшов інший колега – інтелігентний чоловік – і сказав: “Ну, що ти, Володю, хіба можна було І.В. обзивати євреєм?” – “А хіба я обзивав його євреєм; по-перше, він і є єврей, по-друге, з яких це пір “єврей” стало лайкою?” – “Ну, так не можна...”

Причому я знаю, мій колега ніякий не юдофоб – просто дійсно, багато людей, що сформувалися в лицемірному суспільстві “дружби народів”, де, тим не менш, всі знали, що таке “п’ята графа”, не могли не ставитися до самого слова “єврей” з підвищеною обережністю – а раптом, завдам зайвої образи...

[ex-treasure-169.livejournal.com]

Я не краснела. И в школе, и в библиотеке около дома были библиотекарши-еврейки :-))
Правда, я была ещё в трёх библиотеках записана, но эти были самые важные :-)))

[drakona-knopka.livejournal.com]

Это было в городской библиотеке. Сначала меня туда не хотели записывать как несовершеннолетнюю. Потом сказали, что надо прийти с папой и с его трудовой книжкой и с паспортом, чтобы удостовериться, что мои родители живут и работают в Киеве. И только после этого я была допущена в святая-святых - читальный зал, где в газетном отделе мне торжественно вручили подшивку "Вечернего Киева" пятилетней давности - я реферат по истории писала, назначила себе тему - найти в старых газетах что-нибудь об экологии, связанное с моим Минским массивом и окрестностями и с оболонскими озерами.

[ex-treasure-169.livejournal.com]

Ox!:-))